Українці вкрай рідко звертаються до суду з метою отримати компенсацію за завдану медиками шкоду здоров’ю.

Про це свідчать передані УНІАН результати дослідження Судової асоціації України «Фундація сприяння правосуддю».

Як зазначила в коментарі УНІАН голова САУ «Фундація сприяння правосуддю» Катерина ТАРАСОВА, в Україні немає офіційної статистики щодо спричинення шкоди хворим лікарями. У той же час, за її словами, у Великобританії, згідно з оцінками тамтешнього Міністерства охорони здоров’я, така цифра досягає 10% від загальної кількості пацієнтів (приблизно 850 тис. випадків на рік). Схожі дані надходять із Західної Європи, де, згідно з висновком робочої групи організації ”Лікарні для Європи”, кожен десятий пацієнт європейських лікарень постраждав від небажаних ефектів лікування.

Відео дня

«У нас же ці показники просто відсутні, – розповідає К.ТАРАСОВА, - оскільки до сьогодні не існує органу, який би спеціалізувався саме на розгляді скарг потерпілих від лікарських помилок. Також немає відомостей щодо відповідальності лікарів за заподіяння шкоди пацієнтам, оскільки, як виявилося, ніхто такої статистики не веде».

У зв’язку з цим САУ «Фундація сприяння правосуддю» провела дослідження, надіславши офіційні запити до Міністерства охорони здоров’я, апеляційних судів та регіональних відділень Державної судової адміністрації із проханням надати інформацію щодо кількості цивільних справ, у яких відповідачами були медичні заклади, філії МОЗ чи особисто лікарі за період 2008 – 2009 років та перше півріччя 2010 року.

Проведене дослідження показало, що кількість справ, в яких відповідачами виступають лікарі та лікарські установи, за рік у кожній області налічує всього лише декілька десятків. «І це в той час, коли суди перевантажені позовами громадян. Адже відомо, що лише в 2008 році близько 9 тис. суддів на 46 млн. населення розглянули 8,5 млн. справ!» - підкреслила К.ТАРАСОВА.

За підрахунками Судової асоціації України «Фундація сприяння правосуддю», найбільше позовів громадян до лікарів за два з половиною роки спостерігається в центральній частині України. Зокрема, згідно із даними Апеляційного суду Київської області, у проваджені в місцевих судах за зазначений період часу перебувало 50 таких справ. Майже п’ята частина з них розглядалася в Бородянському районному суді. У Черкаській області місцевими судами було розглянуто 24 позови. Проте майже половина з них стосувалася трудових відносин у лікарській сфері і лише 4 – відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої неправомірними діями лікаря. Втім, як повідомляє «Фундація сприяння правосуддю», про результати такого розгляду на разі не відомо, оскільки таких відомостей практично не надавали судові установи.

Другу сходинку у списку кількісних показників справ, у яких відповідачами були лікарі та лікувальні установи, за даними дослідження, займають суди Західної України. Так, за даними Апеляційного суду Івано-Франківської області, за два з половиною роки місцевими судами було розглянуто 40 справ, де відповідачами виступали лікарі та лікувальні установи. Проте, про кількість тих, що стосуються відшкодування шкоди не було надано точної інформації. Така ж чисельність позовів до лікарів спостерігалася за цей період часу і в Апеляційному суді Закарпатської області. Найбільше справ проти медиків розглядалося в Апеляційному суді Львівської області – 75. Дані ж Апеляційного суду Волинської області свідчать про те, що на розгляді Луцького міськрайонного та Старовижівського районного суду було лише 5 справ, де підставами пред’явлення позовів була професійна діяльність медичних закладів.

Третє місце за цими показниками належить південному регіону країни. Так, в Апеляційному суді Херсонської області за 2008 та 2009 роки у провадженні знаходилося 28 «лікарських» спорів, а у першому півріччі 2010 – 13. Однак, ті з них, які стосувалися стягнення моральної та матеріальної шкоди, становлять лише п’яту частку від загальної кількості зазначених справ. У Севастопольському суді чисельність таких справ за 2,5 року становила 12, з яких лише у двох випадках було отримане позитивне рішення суду. В Апеляційному суді Миколаївської області за такий же період у провадженні знаходилося 13 «лікарських» справ, 5 з яких пов’язані із відшкодування моральної та матеріальної шкоди пацієнтам.

Аутсайдерами у цьому рейтингу інформативності щодо кількості «медичних» позовів, як розповіла К.ТАРАСОВА, виявився північний та східний регіон. Там відомості про кількісні показники розгляду таких справ надав лише Апеляційний суд Сумської та Донецької області. У відповіді зазначено, що за два з половиною роки міські місцеві суди Сумщини розглянули 41 справу, в яких відповідачами виступають медичні заклади та лікарні. На Донеччині за цей період часу кількість апеляційних скарг за подібного роду справами досягла 58.

Як зазначила К.ТАРАСОВА, на цьому фоні дещо дивно виглядають відомості, надані Міністерством охорони здоров’я. Так, за його даними, за 2008 – 2009 рік місцевими судами України було розглянуто всього лише 24 «лікарські» спори, з них – 4 про відшкодування шкоди, які переглядалися у апеляційному порядку. За перше ж півріччя 2010 року кількість справ, де відповідачами виступали медики, становила 13, з яких 6 – із компенсаційними претензіями.

Попри це, на думку експерта, навіть із таких розрізнених даних можна зробити висновок, що українці вкрай рідко звертаються до суду із метою отримати компенсацію за завдану медиками шкоду здоров’ю. «Дуже недосконалою є вітчизняна законодавча база. Зокрема, вона не містить стандартизовані критерії надання медичних послуг і критерії їх якості, відтак не завжди можна чітко визначити ”дефект” тієї або іншої послуги», - пояснює К.ТАРАСОВА.

Більше того, за її словами, законами навіть не визначено, що таке ”медична послуга”, ”медична помилка”, ”лікарська помилка”, що ускладнює процедуру розслідування страхових випадків.

«Ми неодноразово звертали увагу народних депутатів на те, що вкрай необхідно сьогодні вирішити цю проблему на законодавчому рівні», - сказала К.ТАРАСОВА.

За її даними, сьогодні у Верховній Раді знаходиться 5 поданих до парламенту законопроектів про введення державної страхової медицини, що передбачають створення загальнодержавного фонду, з якого потерпілі від лікарських помилок повинні отримувати компенсації. Але, за словами експерта, їх прийняття постійно відтягується через те, що «депутати не можуть домовитися, хто управлятиме грошима, від чого, в першу чергу, страждають люди».